Календула

 

Життя

Зловіщий брязкіт мрій, розбитих на кавалки,
І жах ночей, що покривають плач,
Ти, зраджений життям, яке любив так палко,
Відчуй найглибше, але все пробач.

Здається, падав сніг? Здається, буде свято?
Заквітли квіти? Зараз чи давно?
О, як байдуже все, коли душа зім’ята,
Сліпа, безкрила, сунеться на дно…

А ти її лови! Тримай! Тягни нагору!
Греби скоріше і пливи, пливи!
Повір: незнане щось у невідому пору
Тебе зустріне радісним: “Живи!”

Тоді заблисне сніг, зашепотіють квіти
І підповзуть, як нитка провідна,
Ти приймеш знов життя і так захочеш жити!
Його пізнавши глибоко, до дна!

Олена Теліга

Мороз в календулу влюбился,

На землю вечером спустился,

Окутал каждый лепесток

И стал совсем другим цветок.

Покрыт цветочек льдинками,

Как лёгкими пушинками,

Да вот цветочек замерзает,

Мороз цветочек убивает.

И в жизни часто так случается:

Один влюблён, другой пугается,

Один покрепче обнимает,

Другой объятий избегает.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #Ukraine