Сонечко

 
Нагідки звичні, рідні квіти, що росли і  ростуть у кожному подвір’ї, є «своїми» у багатьох народів. Ще у Стародавньому Китаї рослину називали «квіткою десяти тисяч років», пов’язуючи цю назву з тим, що вона символізує довге життя. В Іспанії та Португалії вона має назву (у перекладі) «дивоцвіт», у Данії — «ранкова пані», у деяких країнах її називають «квіткою Сонця». Наведені назви свідчать, що рослина викликає захоплення.  Календула символізує постійність у коханні, тому була незамінною у весільних букетах.

Мне нравится, что этот " дивоцвет"

Похож на яркий, красочный букет!

Цветочек солнца! Словно огонёчки,

Сверкают и горят все лепесточки.

Но и "календула" название годится,

И красота, и польза в нём хранится.

И мне " календула" особенно мила -

В прохладный день осенний расцвела!

Воробйова І.В.

Джерело

Гарного дня!
Бережіть себе і родину.
#myphoto #mygarden

Зів'яли квіти

"Спідниця"

Звертаються до вишуканої віршової форми рубаї й українські поети. Так, Д. Павличко у 1987 видав збірку «Рубаї»:

Я з квітами прийшов тебе зустріти
І дуже довго ждав — зів'яли квіти.
О, поспіши, бо можуть почуття
Даремно у душі моїй згоріти!

Пропал цветок! Ночной мороз

Всю красоту его унёс.

Висит он мокрый и несчастный,

А был ещё вчера прекрасный.

И с нами часто так бывает -

Обида сердце разрывает,

Когда нас бьют и обижают,

Не видят и не уважают.

Воробйова І.В.

Гарного дня!
Бережіть себе і родину.
#myphoto #mygarden

Кіт-воркіт

 

"Хай буде сад, і дерево крислате,
і кіт-воркіт, і ще багато див."

СЛАЙДИ

У нашому саду була розкішна флора, -

жоржина й кропива, любисток і ревень.

І прадід мій ходив, як привид Ельсінора,

і сойка у кущах пищала цілий день.

Була в тому саду смородина й порічки.

Малина розрослась, як дикий чагарник.

Індустріальний подиїх п'ятирічки

до нас у сад тоді ще не проник.

Ще півники цвіли. Ще яблука родила.

В городі ще стояв локальний, свій, туман.

Бабуся той город так-сяк обгородила,

а потім щовесни білила той паркан.

А потім в паркані хтось виламав штахету,

ліхтариками груш вчарований між віт.

В ту дірку в паркані відрився світ поету -

великий, і складний, і незбагненний світ.

Прорубане вікно - з укропу у Європу.

В Європі вже був млин, двигучий, паровий.

І прадід мій ходив, як Ной після потопу.

А я собі, мала, була - як херувим.

Я пурхала в саду, розгойдувала квітку.

Полохала в гнізді пташину боязку.

А вранці крізь бузок дивилася на тітку,

котра була чомусь - як свіжий кущ бузку.

Ідилія? Кажіть. Архаїка? Не треба.

У закутку душі хай буде трохи сад.

Вже дожились - забули колір неба,

воно буває кольору досад.

Хай буде сад, і дерево крислате,

і кіт-воркіт, і ще багато див.

Доросла пам'ять - то уже не слайди.

Тоді вже доля гляне в об'єктив.

Л. Костенко

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto

Холоднеча

Холоднеча. Кохана моя, чи ти чуєш, яка холоднеча?
“Смертний протяг”, – сказала би Марта, а Марта знає сенс.
Не врятує ніщо – ні мовчання, ні зустріч, ні втеча, –
не врятує ніщо, бо у холод зникає все.
Хоч неначе немає зими – ні заметів, ані заметілі.
Холоднеча суха, мов запущений туберкульоз.
Лиш на тілі відбитки одеж, що недавно безславно зотліли
в намаганні згоріти. Можливо, згоріти всерйоз.
Проростає цибуля, і яблука в’януть потроху.
Розсипається в прах великодній вінок на стіні.
Допиваю вино, що бродило минулого року,
і жбурляю пляшки за вікно, в неіснуючий сніг.
Холоднеча стерильна, і марно чекати предтечу.
Це Різдво не прийшло і, напевно, уже не прийде.
Я ховаюсь в кімнатах, натягую шкури на плечі,
та сховатись від цього, кохана, не можна ніде.
Треба вбрати, кохана, ці шкури, поїджені міллю,
і виходити з дому, і переступати поріг,
і рушати на південь, у край, де ще є заметілі,
щоб упасти обличчям у білий, незайманий сніг.


Юрій Іздрик

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Основ'янське озеро

Жовтень, 2021. 

"На світанку"

 

"Відмикаю світанок скрипковим ключем..."

Відмикаю світанок скрипковим ключем.
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
Горизонт піднімає багряним плечем
день —
як нотну сторінку вічності.
Що сьогодні?
Який веселий фрагмент
із моєї шаленої долі?
Усміхається правда очима легенд
і свобода — очима неволі.

Любов неповторна —
моя валторна.
Шляхи прощальні —
перша скрипка печалі.
А в сірі будні
буду бити, як в бубни.
Дуже мені легко. Дуже мені трудно.

Еволюція гусячих пер.
Філософій забрьоханий німб.
Слово — прізвище думки тепер,
а частіше — її псевдонім.

То чого ж я шукаю і чим я жива?!
Велемовний світ, велелюдний.
Ви поезія, вірші?
Чи тільки слова?
У майбутнього слух абсолютний.

Ліна Костенко

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mylake

Три

 

Три цветочка так похожи,

Вместе весело растут,

Стебелёк один и тот же,

Одинаково цветут!

Ну и пусть сегодня ночь

Их морозом напугала,

Утро, свет - они не прочь

Начать жизнь свою сначала.

И цветут красиво, ярко,

Украшая день осенний,

Им нисколечко не жалко

Поднимать нам настроение.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Самшит

У природі самшит або по-іншому буксус зустрічається у вигляді низькорослого деревця або чагарнику, він постійно має зелене листя і є предком великих реліктових кущів.

Всі частини рослини та особливо листя — отруйні

В Абхазії є такий фразеологічний зворот "навіть самшит не пам'ятає". Так кажуть про події, які відбулися дуже давно.

Деревина самшиту сама тверда і щільна з усіх що зустрічаються в Європі.

Мороз ночами наступает

И все листочки наряжает

Мельчайшими снежинками,

Кристалликами-льдинками.

Ему не важно, что самшит

Здесь много лет уже стоит,

Он помнит всё, что здесь случалось,

Как зарождается и менялось.

Не зря молва в народе ходит:

" Самшита память не подводит!"

И может лет через пятьсот

И этот кустик подрастёт.

И будет деревце ветвиться,

В нём память тоже сохранится

О тех, кто рядом мирно жил,

Самшит так бережно растил.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Щетина

" слухаю, як його щетина

далі росте на його обличчі."

«Південно-західна залізниця.»

Південно-західна залізниця.

Третя ночі, година рання.

На два вагони одна провідниця

забезпечує пересування.

Ходить, ніби Матір Тереза,

непевна, як погода осіння,

блукає — темна і нетвереза,

розганяючи сновидіння.

Я лежу в глибині вагона,

приречено, мов шахтар у забої,

везу пакет з головою Пітона —

чорного хіміка з Лозової.

Колись він був королем гідравлік,

мав постачальників за кордоном,

жив як міг, контролюючи трафік

між Тирасполем та Краснодоном.

Труїв своїм щемким сурогатом

молдаван та різних узбеків,

навіть був колись депутатом

по мажоритарному від есдеків.

А ось тепер я не сплю, хоч пізня година

й сни підступали до мене тричі,

і слухаю, як його щетина

далі росте на його обличчі.

— Ну як ти, брат? — питаю. — Проспався?

Може тобі сигарет нарити?

— Та ладно, — відказує він, — не парся —

з моїми проблемами тільки курити.

— Страшно, — питаю, — з того боку?

— Не страшно, — каже, — просто незвично.

Страшно було минулого року,

в Ростові, коли спалили шашличну.

А тут — ніби щось тобі не вернули,

і пам’ять волочиться, мов парашути.

Ходиш і забуваєш минуле.

Забуваєш — і не можеш забути.

Лише відчуваєш останнім нервом,

зубами і складками жировими

тонку межу, що проходить небом

між живими і неживими.

Так що вези мене, брат, додому

в тихому, наче спів, вагоні,

вези мою безкінечну втому

і спомини мої невагомі.

Віддай мене товаришам по зброї,

нехай ці печальні п’яні бандити

тепер вирішують поміж собою,

що з головою моєю робити.

Нехай пам’ятають усі мої звички,

голосу мерзлі глибокі озера

й легені — чорні, як рукавички

побитого безнадійно боксера.

Скажи тій жінці, що вміла любити,

нехай виходить з печалі своєї.

Все, що я міг для неї зробити —

це померти подалі від неї.

Така тепер між нами різниця.

Вклади сигарету мені до рота.

Смерть, вона як оця провідниця —

для неї це просто чесна робота.

Теплі сни, випадкові дати.

Все, що ти встиг запам’ятати,

все, що побачити довелося,

живе по смерті, ніби волосся.

Поговори зі мною, братка.

Палений найк, стара арафатка.

Ніч пливе, сутінь хитається,

повітря вдихається,

видихається.

2010 Сергій Жадан

Ну какая здесь щетина?!

Это - чудная картина!

Здесь красавцы лепесточки

Нарядились в снега точки.

И расцветка получилась уникальная.

Лепесточков окантовка идеальная,

Цвет бордовый, зелень и снежинки -

Осень и зима в одной картинке.

Получился удивительный цветок!

Так прекрасен каждый в нём листок!

Осень и зима не поскупились,

Красотой своею поделились.

2021 Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Календула

 

Життя

Зловіщий брязкіт мрій, розбитих на кавалки,
І жах ночей, що покривають плач,
Ти, зраджений життям, яке любив так палко,
Відчуй найглибше, але все пробач.

Здається, падав сніг? Здається, буде свято?
Заквітли квіти? Зараз чи давно?
О, як байдуже все, коли душа зім’ята,
Сліпа, безкрила, сунеться на дно…

А ти її лови! Тримай! Тягни нагору!
Греби скоріше і пливи, пливи!
Повір: незнане щось у невідому пору
Тебе зустріне радісним: “Живи!”

Тоді заблисне сніг, зашепотіють квіти
І підповзуть, як нитка провідна,
Ти приймеш знов життя і так захочеш жити!
Його пізнавши глибоко, до дна!

Олена Теліга

Мороз в календулу влюбился,

На землю вечером спустился,

Окутал каждый лепесток

И стал совсем другим цветок.

Покрыт цветочек льдинками,

Как лёгкими пушинками,

Да вот цветочек замерзает,

Мороз цветочек убивает.

И в жизни часто так случается:

Один влюблён, другой пугается,

Один покрепче обнимает,

Другой объятий избегает.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #Ukraine

Небо

"ЩАСЛИВИЦЯ, Я МАЮ ТРОХИ НЕБА"
 

"Щасливиця, я маю трохи неба

і дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
живого нерва не було в мені!

Уже душа не знала, де цей берег,
уже втомилась від усіх кормиг.
У громі дня, в оркестрах децибелів
ми вже були, як хор глухонімих.

І раптом,— Боже! — після того чаду
і тарапати, рівної нулю,—
я чую дощ. Він тихо плаче правду,
що я когось далекого люблю.

І чую тишу. І співають птиці.
Проходять люди гарні і незлі.
В пахучій хмарі дощової глиці
стоїть туман, як небо на землі.

Пасуться тіні вимерлих тарпанів,
навшпиньки ходять сутінки і сни.
Весна підніме келихи тюльпанів,—
за небо вип'ю і за дві сосни!

Ліна Костенко

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #Ukraine

Хризантема

 

Хризантема, улюблениця Китаю і Японії. Навіть зображення хризантеми священне, і право носити матерію з малюнком хризантеми на підставі державних законів мають лише члени імператорської сім’ї. Кожного, хто зважиться порушити цей закон, чекає смертна кара.

У японців «рослинних» свят більше, ніж у будь-яких інших народів. Тут у лютому святкується цвітіння сливи, у березні – персика, у квітні — сакури, у травні — гліцинії та ірисів, у червні — півонії, а у жовтні — хризантеми.

Царство хризантем в октябре

Так идёт осенней поре!

Золотом деревья сверкают ,

Землю золотом украшают.

Хризантем малиновый цвет

Дополняет этот сюжет:

Вспышками рубины сияют,

Среди золота листьев мелькают.

Вся земля драгоценный ковёр ,

Разноцветный осенний узор

Эта осень так долго рисует,

Не скупится, играет, волнует.

Воробйова І.В.

Джерело
 

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

"Осінь жовтокоса"

 

Облітають квіти, обриває вітер
пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних їде гордовито
осінь жовтокоса на баскім коні.

Володимир Сосюра

Как золото листьев красиво сверкает!

Как синее небо его украшает!

Октябрь изумляетсвоей красотой,

Приходишь в восторг от погоды такой.

Расщедрилась осень на золота блеск,

На на ярких эмоций восторженный всплеск,

Она не кончается, солнце сверкает

И золото листьев повсюду мелькает.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Королева осені

"Хризантема"

З грецького можна перевести chrysos як «золото», а anthemis як «квітка». Таку назву хризантеми отримали не випадково, адже їх перші суцвіття були саме жовто-золотистого кольору. Існує і ще одна думка: кажуть, ніби таку назву квітка отримав з-за того, що з'явився в Японії – країні сонця, що сходить.

Все цветут и цветут хризантемы в саду.

Я по парку иду, но нигде не найду

Хризантем ослепительно жёлтого цвета,

Отцвели здесь они, не собрать мне букета,

Не цветут они здесь, среди листьев гуляю.

Да и были ль они? Сомневаюсь, не знаю.

Пусть цветут и цветут хризантемы в саду,

В этот сад золотой я весною приду,

И букет соберу хризантем золотых,

И не надо мне ярких цветочков других.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Крокуси

 

Якщо квітникарі знають цю квітка під назвою «крокус», то кухарям він, напевно, більше відомий як шафран. Назва «крокус» походить від грецького слова, яке перекладається як «волокно, нитка». Назва «шафран» походить від арабського слова, що в перекладі означає «жовтий», це тому що рильця квіток саме такого забарвлення.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphotpo #mygarden

14.10.2021

Вітаю з Днем захисників і захисниць України!

Зі святом усіх, хто любить і шанує країну, хто захищає свою землю. Це свято кожного, хто в той чи інший час віддав свої силу, знання, життєвий досвід, мужність і професіоналізм для захисту нашої держави.

Здоров'я, щастя, віри, злагоди і процвітання!

Слава Україні!

«Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
піснями і невільницьким плачем»

Ліна Костенко

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #Ukraine #Carpathians

Осінні квіти

 "Календула"

"Осінь"

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

В очікуванні

 

"Чекаю..."

Все всегда чего-то ждут.

Пусть цветочки расцветут!

Но успеют ли? Ведь осень

Всё тепло с собой уносит.

Пока солнышко сияет,

Мы надежду не тнряем,

Только вот зима идёт,

Как цветочек зацветёт?!

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphotpo #mygarden

Сад Тараса Шевченка, Харків

"Відображення осені"

"Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.
А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п’ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно."

Ліна Костенко

Осень красками не скупится,

Ей не жалко ими делиться,

Пусть в воде красота отражается,

Пусть подводный мир удивляется!

Там всегда и темно и мрачно,

А теперь светло и прозрачно.

И вода так рада подарку,

И окрасилась осенью ярко.

Воробйова І.В.

Гарного дня!
Бережіть себе і родину!

#myphoto #Kharkiv

Віола триколірна

 "На самоті"

Місцеві назви — братик-і-сестриця, братики польові, бра́тки, зозулині черевички, Іван-і-Марія, полуцвіт та інші. 

Чому саме "братки"?

Існує одна легенда. Жила-була дівчина на ім'я Анюта. Вона дуже сильно полюбила хлопця. Але йому довелося виїхати захищати рубежі своєї батьківщини. Дівчина дуже сильно чекала свого коханого біля краю дороги, і постійно вдивлялася вдалину, чи не йде її улюблений. Але її коханому не судилося повернутися додому. На тому місці, де дівчина зронила свої сльози виросли триколірні квіти. А трибарвними вони зрости, так як дівчина Анюта відчувала три почуття: надію на взаємність, почуття несправедливої ​​образи і печаль від втрати коханого. Вони так і стали називатися - "Братки".

Інша версія легенди чому назва анютини очі?

Чому вони стали називатися анютиними сказати складно, хоча по одній з найбільш популярних легенд, виросли такі триколірні квіти на могилі однієї дівчини на ім'я Анюта, яка померла не дочекавшись коханого. А кожен колір символізує окреме почуття, яке відчувала дівчина - печаль від любові, надію на взаємність і здивування від зради. Адже юнак, якого полюбила Анюта, був простим спокусником і кинув її свідомо.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

 

 

Мій врожай

"Малина, жовтень 2021"

 

 

Що таке ремонтантна малина?

Відмітна особливість виду – додаткове плодоношення. Просту малину збирають з липня по серпень, а ремонтантні сорти – додатково з кінця серпня по листопад, якщо дозволяє погода. Сорти: Брусвяна, Малина Брусилівська.

И в октябре малина зреет!

И каждый день так сердце греет

Такая красота осенняя,

Листочков плавное падение,

Раскраска листьев золотая,

Погода яркая цветная,

И всё ещё цветы цветут,

И даже ягоды растут.

Воробйова І.В.

 

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Сублімація

 "Паморозь"

Зерниста паморозь -  утворення кристалів льоду на гілках дерев, травинках, стінах, стовпах тобто на різних поверхнях внаслідок сублімації водяної пари при надходженні теплої повітряної маси.

Россыпь белоснежных маленьких кристаллов

Блещет и листочки кружевными стали!

Их так много всюду: на траве, листочках,

Всё сверкает маленькими беленькими точками.

Кружевная зелень, кружевной узор -

Это зимний, утренний, молодой задор.

Воробйова І. В.

 

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Вітаю нас з Днем працівника освіти!

Бажаю нам здоров’я, творчого натхнення, віри і любові, нових ідей і можливостей, надії у кращі часи і впевненості у завтрашньому дні; бажаю людської вдячності всіх тих, кого ми вивели в самостійне життя і кому дали найнеобхідніше – знання і можливість користуватися цими знаннями впродовж життя.

Гарного дня!
Бережіть себе і родину!

#Kharkiv2021

Календула

 

Звідки взагалі пішла така назва — «календула»? Вона має давньоримські корені. Характерна особливість квіток цієї рослини — розпускати пелюстки зі сходом Сонця, а потім повертатися за ним — була помічена людьми. Стародавні римляни вважали ці квітки своєрідним календарем, який сповіщає про початок нового дня. А оскільки перший день місяця у них називався словом «календа», то і рослина отримала таку ж назву.

Джерело

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden