Dandelion

 The dandelion flower is symbolic and has spiritual meaning too. Dandelion is the symbol of emotional healing. Since they can endure almost any living condition, they represent overcoming every hardship by standing strong and proud. Heat and power of the sun – Dandelion is a symbol of the sun always encouraging you and giving you strength.

“Be like a dandelion. Whenever they fall apart, they start again. Have hope.” 

Take care!

Have a great day!#myphoto #mygarden

Ковзанка

 

Як вітер я по льоду лечу.

На ньому роблю, що хочу.

Мої рухи легкі,

Адже на моїх ногах ….

(Ковзани)

Джерело: https://mykniga.com.ua/poradi/zagadki-pro-kovzani-dlya-ditej.html

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mycity

Сосна звичайна

 

Сосна звичайна Pinus sylvestris – латинська назва якої, одна з головних лісових порід Полісся, утворює чисті й змішані насадження. В перекладі pinus – скеля, вважається, що це ім’я дерево отримало із-за своєї живучості. Адже сосна здатна вижити і рости практично на голих каменях.

Сосни дуже добре очищають повітря. Експерименти показали, що в повітрі соснового лісу міститься в 60-70 тисяч разів менше мікробів, ніж в міських умовах.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto

"Світанок 21.11.2021"

 

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto

Ранний рассвет, небо - яркий пожар,

Кажется, что обожжёт его жар.

Небо, как пламя, трепещет,

Разными красками блещет.

Ну а земля ещё спит,

Не пробудилась, молчит.

Этот контраст впечатляет-

Разные мысли мелькают.

И впечатлений так много -

Это и грусть, и тревога,

Это и радость, и свет,

И предстоящий рассвет.

Воробйова І.В.

"Небеса прозорі"

 

Небеса прозорі,
Як глибінь ріки.
Падають, як зорі,
З явора листки.
А над полем нитка
Дзвонить як струна,
Зажурилась квітка —
Чує сніг вона.

Дмитро Павличко

Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto

Сльози

 

Сльози бувають різними і ми плачем не тільки від вітру або механічного подразнення. Сльози людини можуть мати безліч причин. Часто сльози бувають емоційними, виникаючими як реакція на потрясіння або супроводжуючими якийсь психічний стан. До прикладу, зі сльозами горя виділяються стрес-гормони: пролактин і лейціненкефалін, а сльози щастя пом’якшують дію адреналіну, кількість якого при збудження різко підвищується. За принципом, схожому на механізм сліз щастя, виділяються і сльози при нестримному сміху.

Здатність плакати – це не тільки ознака особливого емоційного стану, але і знак, що говорить про здоров’я очей. 

Тому плачте від щастя і на здоров’я!

Джерело: https://ukrhealth.net/navishho-lyudini-slozi/

Біль зламаю, а сльози витру.
В зимну ніч, на твої дороги
Тільки сміх мій весняним вітром
Буде бігти — тобі навздогін.

Олена Теліга

Гарного дня!

Бережіть себе  і родину!

#myphoto

"Маленькі сонця"

 

Осень прощальный букет

Дарит и не скупится,

Яркого золота свет

В каждом цветочке струится.

Быстро ноябрьские дни

Всю красоту растеряют.

Очень коротки они

И все цветы угасают.

Жаль, что так быстро кончаются

Осени тёплой подарки,

Осень цветами прощается

Солнечными и яркими.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе  і родину!

#myphoto

Баобаб

 

Згідно з відомостями вчених, кріп з’явився в Азії, звідки поширився повсюдно. У стародавні часи пучками кропу захищали житла: «букети» з різким запахом відлякували комах і злих духів. В Древньому Римі в ньому бачили лише елемент букета, який дарували прекрасній дамі або яким прикрашали голову переможця.

Бабаб - разве он такой?!

Я считала, что он другой:

Толстый, грузный, как бегемот,

И где жаркий климат, растёт.

Здесь же, веточка, как цветочек,

И похожа на сухой укропчик,

Все он семечки растерял

И лучистым, как звёздочка, стал.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Хвіст

 

Эта веточка- удивление,

Ювелирное произведение!

Все иголочки уникальные,

Бриллианты на них реальные.

Здесь природа сама трудились,

Одна ночь - и она появилась,

Лучше всякого ювелира

Сотворила такое диво!

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Ліна Костенко – Чатує вітер на останнє листя…

 Чатує вітер на останнє листя…

Чатує вітер на останнє листя

старого дуба, що своїм корінням

тримає схили урвища…

А знизу,

по глинищах,

по збляклих травах

вповзає дим циганського багаття

і чутно — перегукуються люди

за сірою гіркою пеленою.

Строката хустка — жовте і багряне —

з плечей лісів упала їм під ноги.

І вся природа схожа на циганку —

вродливу,

темнооку,

напівголу,

в червоному намисті з горобини,

з горіховими бубнами в руках…

Ліна Костенко

Облетели листья, распрощались,

Только ягоды одни остались,

Под дождём осенним намокают,

И пока ещё кораллами сверкают.

Как недолго им сверкать осталось !

Загрустила осень, испугалась,

Все свои листочки растеряла,

Оголилась и прозрачной стала.

Но пока ещё красавица рябина

Дарит нам чудесные картины

Спелых ягод осени прощальной,

Уходящей - грустной и печальной.

Воробйова І.В.

Гарного дня!
Бережіть себе і родину.
#myphoto #Ukraine

з горіховими бубнами в руках…

Осінній день Павло Мовчан

 

Осінній день

В блакитнім храмі дня,

де все доцільно-чинне,

небарвиться, линя

оздоблення рослинне;

і сиплеться тинька,

і пада позолота,

і пишнота зника,

мов увійшла скорбота, –

і де не запряде

очима – там розруха…

Лункий вільготний день

неначе себе слуха:

десь дерево дуднить,

хтось пакола рівняє…

і павутинки нить

вуста перетинає…

Собача гавкотня

з людськими голосами

торка склепіння дня

і шерхне під ногами.

І тіні від дерев

лягають всім на плечі

нестерпним тягарем

важкої холоднечі.

А ступиш лише крок –

коштовностей не стане,

карлючкою листок

в твою ступню устряне –

хоч кров’ю взолоти

гаї убогі й луки;

ген, люди, як хрести

стоять, розвівши руки…

І мідяний п’ятак

пішов давно на квити.

Гей, клене, ти жебрак, –

як будеш зиму жити?

Павло Мовчан

Каждый листик -восхищение!

Вызывает удивление:

Сколько красок сочетается!

И окраска получается

Всех оттенков и расцветок.

Так прекрасна ветка эта!

Осень в веточке одной

Весь талант раскрыла свой

Воробйова І.В.

Гарного дня!
Бережіть себе і родину.
#myphoto #Ukraine

Максим Рильський

"Осінь-маляр із палітрою пишною..."

 

Осінь-маляр із палітрою пишною
тихо в небі кружляє,
осипає красою розкішною.

Там розсипа вона роси сріблисті,
Там тумани розливає,
Ліс одягає у шати барвисті.

Ліс обливає кольорами дивними,
Ніжно сміється до вітру,
Грає цілунками з ним переливними.

Фарби рожеві, злотисті, червоні,
Срібно-блакитне повітря...
Ніжні осінні пісні тиходзвонні!

М. Рильський

Гарного дня!
Бережіть себе і родину.
#myphoto #Ukraine

Холоднеча

Холоднеча. Кохана моя, чи ти чуєш, яка холоднеча?
“Смертний протяг”, – сказала би Марта, а Марта знає сенс.
Не врятує ніщо – ні мовчання, ні зустріч, ні втеча, –
не врятує ніщо, бо у холод зникає все.
Хоч неначе немає зими – ні заметів, ані заметілі.
Холоднеча суха, мов запущений туберкульоз.
Лиш на тілі відбитки одеж, що недавно безславно зотліли
в намаганні згоріти. Можливо, згоріти всерйоз.
Проростає цибуля, і яблука в’януть потроху.
Розсипається в прах великодній вінок на стіні.
Допиваю вино, що бродило минулого року,
і жбурляю пляшки за вікно, в неіснуючий сніг.
Холоднеча стерильна, і марно чекати предтечу.
Це Різдво не прийшло і, напевно, уже не прийде.
Я ховаюсь в кімнатах, натягую шкури на плечі,
та сховатись від цього, кохана, не можна ніде.
Треба вбрати, кохана, ці шкури, поїджені міллю,
і виходити з дому, і переступати поріг,
і рушати на південь, у край, де ще є заметілі,
щоб упасти обличчям у білий, незайманий сніг.


Юрій Іздрик

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Основ'янське озеро

Жовтень, 2021. 

"На світанку"

 

"Відмикаю світанок скрипковим ключем..."

Відмикаю світанок скрипковим ключем.
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
Горизонт піднімає багряним плечем
день —
як нотну сторінку вічності.
Що сьогодні?
Який веселий фрагмент
із моєї шаленої долі?
Усміхається правда очима легенд
і свобода — очима неволі.

Любов неповторна —
моя валторна.
Шляхи прощальні —
перша скрипка печалі.
А в сірі будні
буду бити, як в бубни.
Дуже мені легко. Дуже мені трудно.

Еволюція гусячих пер.
Філософій забрьоханий німб.
Слово — прізвище думки тепер,
а частіше — її псевдонім.

То чого ж я шукаю і чим я жива?!
Велемовний світ, велелюдний.
Ви поезія, вірші?
Чи тільки слова?
У майбутнього слух абсолютний.

Ліна Костенко

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mylake

Небо

"ЩАСЛИВИЦЯ, Я МАЮ ТРОХИ НЕБА"
 

"Щасливиця, я маю трохи неба

і дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
живого нерва не було в мені!

Уже душа не знала, де цей берег,
уже втомилась від усіх кормиг.
У громі дня, в оркестрах децибелів
ми вже були, як хор глухонімих.

І раптом,— Боже! — після того чаду
і тарапати, рівної нулю,—
я чую дощ. Він тихо плаче правду,
що я когось далекого люблю.

І чую тишу. І співають птиці.
Проходять люди гарні і незлі.
В пахучій хмарі дощової глиці
стоїть туман, як небо на землі.

Пасуться тіні вимерлих тарпанів,
навшпиньки ходять сутінки і сни.
Весна підніме келихи тюльпанів,—
за небо вип'ю і за дві сосни!

Ліна Костенко

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #Ukraine

Квітка з двадцятьма пелюстками

 "Мій зоопарк"

До Європи чорнобривці потрапили після відкриття Колумбом Америки. В перекладі з мексиканської "квітка з двадцятьма пелюстками".

Гарного дня!

Бережіть себе і родину.

#myphoto #mygarden

Знахідка

 "Схованки" або "Сардинки"

На заході України також поширений варіант гри, який називається «сардинки». У цьому варіанті ховається один, а шукають його всі інші. Той, хто знайде його першим, ховається разом з ним.

А ведь это гриб древесный!

Но какой же интересный!

Он, как человек, глядит

И с надеждою кричит:

"Помогите! Я пропал!

Я на дерево попал!

Как мне слезть и не сорваться,

Мне ведь не за что держаться !

Человеком стать хочу

И вот-вот я полечу

Вниз на землю, ближе к людям,

Но полёт меня погубит.

К дереву прижался крепче,

Так висеть мне будет легче.

Я волнуюсь, помогите,

От падения спасите!"

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Равлик чи слимак?

 

Виноградного равлика ніхто не вирощує у Європі. У ЄС цей вид занесений до Червоної книги через масове винищення. Кілька років тому там заборонили збирати равликів у природі для вживання людиною.

Слимаки відкладають ікру вночі, для цього вони закопуються в ґрунт.

Равлики — гермафродити, тому після спаровування вагітні обоє. Кожна особина може скинути в кокон до 180 ікринок. За день в цех репродукції виставляється 600 горщиків щодня, наступного ранку з них можна зібрати 2,5 тис коконів равликів.

Працівники відділяють ікру від землі і перекладають в контейнери. Їх переміщають в інкубаційне приміщення, де равлики й вилуплюються. Равлики — канібали. Якщо не догледіти, то особини, які вилупилися на день швидше, з'їдять кокони інших.

Зелёненький листочек под тяжестью сгибается,

Ведь кто-то по листочку ползёт- передвигатся.

Улитка полосатая решила прогуляться,

Ей нравится листочек. На нём перемещаться

Удобно и спокойно. И можно любоваться

Последнего листочка зелёным ярким цветом.

Ведь осень, лист исчезнет и будет мало света.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

Джерело.

Айстра віргінська

Айстра перекладається з давньогрецького слова asteros - зірка.
 

 Випромінюючи світло, зірка немов кличе когось. Іноді "зірки" зриваються з неба і падають вниз. Стародавні люди, запримітивши це, стали придивлятися до квітів. І побачили маленькі світло-блакитні квіточки з жовтими кружечками посередині, які, хитаючись від легкого вітерцю, нагадували колір і коливання зірок. Астра! - Вигукнули вони, що в перекладі на російську мову означає "зірка". З тих пір і залишилася за блідо-блакитною квіткою назва "астра".

Почему же светло-голубые?!

А по-моему, они совсем другие:

Нежно-фиолетового цвета,

Яркие, пушистые, как лето.

То, что звёздочки они - согласна!

Лепесточки, как лучи, прекрасны!

Ночью небо звёздами мерцает,

Астры летом Землю украшают.

Звёздочки небесные, земные

Отличаются - они совсем другие.

Точно их одно объединяет:

Также радуют, мелькают и сверкают.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto #mygarden

 

Джерело.

НЕБО

 "Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…"

Утро раннее. Рассвет.

Ничего прекрасней нет!

Розовеет горизонт,

Свет загадочный идёт,

Буд-то бы из под земли,

Чтоб увидеть мы смогли,

Как природа оживает,

Знать, что скоро засияет

Солнце. И земля проснётся,

Новый день для всех начнётся.

Тем, кто раненько встаёт,

Небо свой подарок шлёт:

Облака, как взрыв, взлетают!

Утро, небо расцветает.

Воробйова І.В.

Гарного дня!

Бережіть себе і родину!

#myphoto