“Be like a dandelion. Whenever they fall apart, they start again. Have hope.”
Take care!
“If roses tried to be sunflowers, they would lose their beauty; and if sunflowers tried to be roses, they would lose their strength.”
Be yourself!
What is your favourite flower?
In my case I adore any flowers roses or sunflowers.
Have a wonderful day!
#mygarden #myphoto
Excellence is in the details. Give attention to the details and excellence will come.
Що таке краса?
#myphoto #mygarden
Як вітер я по льоду лечу.
На ньому роблю, що хочу.
Мої рухи легкі,
Адже на моїх ногах ….
(Ковзани)
Джерело: https://mykniga.com.ua/poradi/zagadki-pro-kovzani-dlya-ditej.html
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto #mycity
Пора троянд спізнилась, сестро,
так довго ждали, аж приходить.
На милі сонця, світла верстви
розміряно і землі й води.
Хоча це світло надто кволе,
хоч надто рано й сніг упертий,
ощадне сонце й зелень гола,
все ж день рясний на чар нестертий.
В крові з троянд умивши руки,
під горлиць воркування перше
ідем, далека, поміж буки,
зоря з зорею й серце з серцем.
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto #mygarden
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto #mygarden
Чорна площа – Олена Теліга
ЧОРНА ПЛОЩА
І
Це ввижається в ніч, коли змучена пам’ять
Божевільних думок від вогню не хоронить,
І вони закипають, іскряться снопами,
Щоб пізніше застигнути – сріблом на скронях.
Тільки вранці, як вітер росою полоще
Звислі руки дерев і пропалені чола,
Я лишаю її – чорну, стиснуту площу,
І виходжу на шлях – з синім небом довкола.
II
Сірий натовп, похмурий натовп,
І не очі, а темна муть!
Хтось зігнувся – камінь підняти,
Хтось зірвався – мене штовхнуть.
А один сковзнув по асфальті
І в лице мені засвистав;
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto #mygarden
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto #mygarden
Притча про радість і смуток
Два сусіди жили поруч себе рядом:
Сей весілля справляв, а другий похорон.
В одній хаті ридання і плач над мерцем,
В другій хаті музика і спів над вінцем.
Тут на мари мертвого кладуть і голосять,
Там до шлюбу рушають і дари виносять.
Одним шляхом везуть і труну й молодят,
Один піп погребе й буде шлюб їм давать.
І веселі й сумні вернуть з церкви ураз,
І певнісько сі й ті спільно вп’ються за час.
Се не казка, брати, тільки образ, мабуть,
Як у парі в житті смутки й радощі йдуть,
І сі й ті до одного кінця нас ведуть.
І. Франко
Франко І.Я. Зібрання творів у 50-и томах. – К.: Наукова думка, 1976 р., т. 2, с. 221.
Моління троянди
Скажи, чи маєш ти,
як ці троянди,
високу мужність
і високу ніжність,
стояти під дощем,
під небом сірим,
молитися,
молитися так щиро...
аж краплі падають в долоні їм все м'якше,
аж хмари продирають сонні очі,
аж геть виструнчується молода трава -
бо ці троянди, бачиш, небу вірять...
і навіть не потрібні їм слова!
17.10.2016
Насіння базиліку
І вже коли ти спиш, починається сніг.
Прийшовши з ночі,
виявившись із нічого,
з чорного шепоту,
з горизонту нічного,
з повітрь усіх,
із розламів усіх.
Коли ти спиш, він рухається з передмість,
рухається між дерев,
падає над стежками,
над цегляними брамами,
над ганками й хідниками,
над кожним із перехресть,
над кожним з обійсть,
над кожною з колій,
над кожним із бездоріж,
над школами,
над вокзалами,
над мостами,
падає до безкінечності,
падає до нестями.
Коли нічого немає.
Коли ти спиш.
Над кожним із вікон,
над кожною із осель,
падає над крамницями,
падає над дворами,
засипаючи русла,
огортаючись прапорами,
влітаючи до підвалів,
сягаючи стель.
Над кожним із пустищ,
над кожною з новобудов,
над кожною із веранд,
над кожною із віконниць.
Пробираючись вглиб.
Рухаючись від околиць.
Сніг входить до міста так,
як під шкіру входить любов.
Глибоко.
До крові.
До сухожиль.
До темних місць,
з яких починається подих.
Солодко, наче втома, наче наркотик.
Гостро, наче впевненість, наче біль.
Уздовж нервів,
ніби уздовж рік.
На дні легень, мовби на дні копалень,
свідченням всіх майбутніх
безсонь і запалень,
свідченням всіх зупинок
і всіх доріг,
свідченням всіх перевтілень,
які постають,
свідченням всіх початків
і всіх повернень,
ламка, мов березень,
зріла, неначе серпень,
любов підіймається тілом,
як гріта ртуть.
Прогріваючи горлом
промерзле скло.
Над усіма алеями,
над домами.
Коли ти спиш,
коли нічого немає.
Коли немає навіть того,
що завжди було.
…Тримай це відчуття
солоду й гіркоти,
відчуття пекла,
що в пальцях тобі запеклося,
коли торкаєшся її одягу і волосся,
коли простягаєш їй руку,
виводячи з темноти.
Це вона всотується в хребта високу пітьму.
Це вона чередами жене
золоті заметілі.
Радій цій чорній любові у власному тілі.
Не дивлячись ні на що.
Всупереч усьому.
(Сергій Жадан)
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto #mygarden
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto #mygarden
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto #mygarden
Гарного дня!
Бережіть себе і родину!
#myphoto #mygarden